2003-03-24 : Vel : Вірш, посвящонний 23 фєвраля.

Фашисти привязали к унітазу Старого комсомольця Костю Ј дивляцця в глаза єво с угрозамі Насіліє написано в зрачках Ви отпустітє, нємци, Костю Не виноват, не убивал он никого Та крєпкі руки вже жжимають Кості плечі, - То окупанта сильная рука Та вдруг картіна рєзко ізмінилась: То конніца совєцька прискакала Ј всіх фашистів шашками побила Ј ускакала будто внікуда На самом дєлє ускакали хлопці В свій штаб сєкрєтний у лісу Шоб росказать своєму командіру Яке мачілава вони устроїли допіру Ј веселився командір в открытую Хвалив солдатів, пожимав їм руки Шо ті балдєли од його простої доброти Бо рєдко командір до них був добрий А командір простий був в партізанів За шо його й любили небораку Міг ковиряцця в носі при солдатах Ј роздивляцця свої дивні кози Фашистів страшно не любив він Хоть їх ні разу толком і не видел Й фашисти толком не воспрінімали Його і вмєстє всю його тусовку За шо ж любить фашистів можна Тєм болєє після рассказов Кості Прошедшего недетское насилие А командіра партізанів і подавно нізашо…

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/724.html