2006-03-01 : Окталлія : до тебе

я до тебе іду черепашими кроками хоч і марю тобою як псих твоє серце іще наскрізь заморожене та я розтоплю оцю кригу криг я до тебе пливу через всі океани а насправді ти поряд лиш озирнутись ми стрінемось вже після кроків і плавань просто треба цей шлях пройти я цілую тебе не в губи а прямо в душу а мене нехай цілує сніг але й ти неодмінно мене поцілуєш як прокинешся із чорно-білих снів я до тебе лечу поміж зорі чи хмари я збираю на згадку краплини дощу ну а раптом при зустрічі довгожданній в мене просто забракне сліз

Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/7606.html