|
Напевне я втрачаю щось, або вже втратила давно, Мені наснився знову сон, що я живу, як у кіно. Мені наснилось, що ти вмер Хоча не вмер, а просто зник. Та спершу встиг ти повторить, Що ти до мене ще не звик. Мені наснився дивний світ, де я не впізнаю людей Нема знайомих мені місць, і я порожня, без ідей. Мені наснилось сумне небо, А з нього хмари гірко плачут... Аж раптом захотілось зникнуть Та зовсім інший сон побачить. Мені хотілось бачить світло, Хотілось знову вміть літати Я так бажала чути звуки, або хоча б їх відчувати Мені хотілось тебе бачить, аби ти поруч був, десь близько. А ти просив за щось пробачить, І плакало мале дівчисько... Напевне, я втрачаю щось, або вже втратила давно. Бо осінило мене вмить, МОЄ ЖИТТЯ, а сном звемо! |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/7883.html |