2006-05-17 : Андрій Любка : передчування смерти

передчування смерти Я відійду під ранок. Імла враз підступить під горло. Свідомість і місто вільготний покриє туман. Стіни в кімнаті смерть пофарбує на чорно. Пам*ять стрибне у прірву малим кошеням. Я від*їду на захід. Тоді усвідомлена голість неба повільно переросте у пустку душі. Темінь поглине мій крик, і мій вірш, і мій голос, Контуром мертвого тіла віддячу земній суєті. Я відійду під ранок. Відбуду, відпишу, відсяю. І над горизонтом світанок ковзне, наче ніж. Але перш ніж рорзтати в заграві кривавій, я залишу Землі власний голос, і сум свій, і вірш. Андрій Любка

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/8460.html