| їду ровером, а тут з"являється Ґодзілка й каже: йду руйнувати міста.
щасти тобі! - кажу я Ґодзілці. - завали, будь ласка, того лоха - Януковича та його кончені реґіони. Оk, - відказує Ґодзілка та всміхається, а я махаю йому рукою. тихий вітер хитає житнє поле, аж ген далеко біжать хвилі. чудовий липень. далеко за моєю спиною чується грім детонацій, - то чарівний пан Ґодзілка трощить в усі боки оті кончені реґіони, й вони падають собі, а над ними, дивись!, здіймаються густі українські дими. як добре, як тепло! щасти тобі, Ґодзілко! пам-парам пам-парам пам-пам-бам |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9035.html |