2006-08-09 : Андрій Любка : Петрові Мідянці

Петрові Мідянці Келих, чарка - вже по косовиці, в сутінках дріма гірський сувій... Наче рідкісні на плаєві косиці, Пишеш тексти зболені свої. Може дощ багаття загасити, Може бити у лице навскіс. В темряві горять твої молитви, До богів і гір, і до беріз. Там, де суть і сутінь творять сутність, де дерев затихлі ланцюги, Там живе тендітна самобутність снів твоїх, і слів твоїх сади. Де лише уповні, а не трохи твориш ти карпатський наш Коран, Дивиться на тебе ця епоха. Молиться за тебе Піп Іван. Андрій Любка

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9178.html