2006-08-10 : Андрій Любка : джазмен

джазмен я джазмен і мені погано коли згущене молоко неба росою спадає на стебла задуми тоді пальцями хрусткими до болю вистукую такт серця тоді саксофон жаб народжує вітер тоді старий дідо з вудкою сидить над погаслим озером і раптом світло ночі поглинає тінь що женеться за власним хазяїном а місяць засмоктує оголене тіло жінки яка мітлу необачно забула вдома тоді повітря стає вологим тоді саксофон стає фонтаном струменем гейзером краном тоді музика стає какофонією і болота папороть очерет стають пейзажем нікчемного художника все розчиняється в темряві світанково стає несправжнім і я не розумію одного хто ж насправді джазмен (ранок сповзає по стінам і заповзає у горло ). Андрій Любка

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9190.html