2006-09-20 : Шандрук : най най Лєнкa

фіранки відгомін відплив відірвання застудлі олив"яні бливи тонули у глеві загуслім із виглядом мирних звіряток. сьогодні випали кислі дощі, й усі асфальтові стежі у подвір"ях стали зеленими. Ума: звичка ходити босоніж тепер є шкідливою, тож я почала напинати на нозі ґумовані чоботі. йо, то ж марне - пошкавкаю дещо та й падаю у траву - сміятись. Дахо: взагалі, я нічо" не вдію з усіма тими клопотами. хай саме закрутає. людина ж бо мусить бацтати та ровером їздити. йєн, до тарилі тої ходити. най най Лєнка скочить. по візії. Ума: а пригостинець той загортаний є дешо! таквий міцний дим вихиляє, сиє таном як тракторована хмара. Аж грудка, звірятко, скочить. та й най гріє, бо ж тїло добре ма". Лєнка? Ги, так, бацтаєця моцно. Лєнка: а я не знаю. лишалося яких пів години, тож Лєнка побігла дорогою у бік залізниці, їй ще трохи дивились услід, надто гарною бо була, а тоді заспівали знову: фіранки відгомін відплив відірвання застудлі олив"яні бливи тонули у глеві загуслім із виглядом мирних звіряток.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9561.html