2006-10-17 : мендель-букініст : моє

Усе життя такі дрібниці, Набридло вже шукать у дірці світла, Того про що забуть і не знать, А все ж вертатись і знов шукать, Шукать життя в дрібницях. Його збирать, немов мозаїку З дрібних шматків, Що купи не тримаються. І все ж писать листи за океан, Та відправлять тим голубом, Що звик зникать на сонці. І знову зустрічать кривавії світанки зникаючої пташки. Й щодня збирати черепки з давно розбитої вже чашки. Та мов усе життя припало пилом І загубилося в давно закинутих речах. Немає сенсу в останніїх рядках, Бо й папірець загубиться, Як загубилося життя.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9856.html