| Корови гніздяться на дошках зелених парканів...
Вдаем, що сховались тож, міцно цілуй моє тімя. Кохання Орфеем, чи Марксом виводить з підвалів.. Малюючи карту країни, що буде над ними. При чому тут лірика, ти підведешся на подих... Кохати запещений, ситий вибагливий мозок. Під скарги й ємоціі В день коли вибухне сорок. Мене споряджаючи в саван, рятуєш від туги. В старому бюро, у пожовклих паперах, вже можна.. Листи від коханців политі густим мармеладом А ніж безпонтово так входить й виходить із ножнів Й чиясь голова так відверто просила прикладу… Чого вже тепер…гризти снікерси, й порножурнали Займатися сексом з медсестрами в білих халатах. Коли ти нарешті захочеш до мене на небо… Намалюєш корову на дверях свої палати. | ||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10952.html | ||||||||||||||||||||||||