| плакати в цьому холодному
сірому місті все одно що визнавати власну безсилість піднімати над головою білий прапор ...терпіти не можу білого кольору то не чистота смерть пустка безвихідь ...все ж хочу щоб пам'ятав мене саме в подобі білої птахи хоча насправді я - сірий попіл спалених листів і фото - чорний розпач самотніх зимових ночей - червона пляма хронічної амнезії на імена міста дати обличчя... ...обличчя... чомусь не здивуюся якщо не впізнаєш мене на вулиці іноді мені здається що я - привид а люди які мене бачать - трохи несповна розуму тому краще пам'ятай мене білою птахою що відлітає у вирій | ||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11060.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||