| пелюсткопад влаштували сакури
рожеві мрії падають на землю і розуміння всьому свій час заносить думки з лейтмотивом прощання вкотре зазеленіли карпати а внизині магнолія танцює вітерець кружляє пелюстками пестить їх ніжно лащиться цуциком сонце і холод вічний двобій переможця квітень ще не визначив отже варто й собі стати посередині ловити вітер з ароматами квітів чекати весняні обличчя перехожих сяють рожевим ніжним почуттям що теж потьм'яніє свого часу залишиться очікувати нову весну зітхає давнє містечко воно знає що буде далі тиха розмова з річкою обмін враженнями без контент-аналізу | ||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11212.html | ||||||||||||||||||||