2007-06-25 : Саме та : На сніданок Помаранчі

Дешевий блиск твоїх очей скляних і мокрих… Ти мій герой із воску зоряних ночей, Ти мій скрипучий і болючий серця окрик, Тебе зробили з несумісності речей. Тебе зліпили з порцеляни і фаянсу. Тобі заклеїли вуста солодким сном. Мені ніяк тепер не вийти з цього трансу, Бо твої вени переповнені вином. Ти споживаєш помаранчі на сніданок, Бо сонця інколи немає за вікном. У тебе сотня слів і тисяча коханок, Бо твої вени переповнені лайном.

КОММЕНТАРИИ Шандрук 110001   2007-06-25 15:04 ой бля, цэ ж про мэнэ! Басаргин Сергей 110016   2007-06-25 15:39 чьоткий вірш! SeTh 110022   2007-06-25 15:46 Підсвідомість атакує! PS Неподужав :) Nonhuman-girl 110040   2007-06-26 00:03 супер! +1,5 кішка 110173   2007-06-29 13:56 гарно + ku 112199   2007-08-16 12:22 супергарнаплюз

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11632.html