| вигадати собі бога
шити йому подушки а потім зранку молотися при згадці його білих пят і уявляти як лоскотні будуть йому ті цілунки на збитих колінах а коли на все навкруги спадатиме дош сліпий безнадійний як мрії у снах серед осені в горах під дзвін шум і запахи крапель в обій мах в обій мах в обій мах вмирати і вірити в те що рано іще прокидатись під шелест дощу. і так щоб ніколи не знав летіти і падати долі збивати пучки до крові збивати в склі серед пилу за думки за тебе боже навіщо ж було так бігти збивати за те що прогавила якось торкатися битих колін. вигадати собі бога і шити йому подушки а потім зранку молитися нікому про те не кажучи | ||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/12146.html | ||||||||||||||||