2007-10-28 : Окталлія : Ця осінь

Ця осінь моя, я собі заберу її листя. І сховаю в іще не наснившихся снах. Бо воно миготить перед моїм обличчям - Так неначе не просто листя, а осені знак. Ця осінь - весна, найсправжніша весна, я не брешу! Бо душа моя пахне й цвіте водночас. Просто осінь весняною стала нарешті, - Це від того, що коїться знов у наших серцях. Ця осінь нова, я на згадку візьму її листя. Бо воно - як засохлі педюстки троянд! В мене й погляд в цю осінь весняно іскриться. Й може світ ще не мій, але осінь ця вже моя.

КОММЕНТАРИИ murena 117064   2007-10-29 10:08 насмежыло слово "педюстки" ))))) прочитывайте стих перед отправкой Vikusia 117070   2007-10-29 15:35 напевно, я не дуже знаюся в українській мові. але слово "брешу" якось не те у такій романтичній поезії... а взагалі непогано Gurgen 117073   2007-10-29 17:42 Два раза перечитал. Мне тема понравилась. nonhuman-girl 117077   2007-10-29 18:36 о, уря! наконец что-то позитивненькое и тема хороша но за испалнение низкий бал Bief 117237   2007-11-03 20:45 гарний настрій, але щось з ритмикою може ну її, риму - щоб не зашпортуватися

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12314.html