| На розхресті тремтливих доріг,
Вмерзлих холодом в душу і тишу, Не забуду тебе, та залишу І ступлю на хиткий поріг. Поспіх снігу, валіз і птахів, Мертвий порух дерев у небо... Нехай тінню злетять до тебе Всі голуби світу з дахів. І розтануть блакиттю снів, Як крижинка в гарячій руці, Як усмішка чужій доньці, В сивосвітлі очей твоїх й брів | ||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12389.html | ||||||||||||||||||||