| І борюкались в морі
Й не чутно плювали на глобус Мов прикрасу на пальці носили одвічні кайдани Це зміюча любов, що росте від надлишку отрути Коли більше не буде кордонів Ми знищим паркани. І коли тебе з гульок на страту вели Я тебе врятувала від ката Я чекаю , на наш своечасний двобій Пацюком з бойового фрегата Я не чутно по Вантам до Вас прокрадусь. У безодню покинувши шпильки Я ще зовсім не вбивця, Я в тебе,ще вчусь У перервах читаючи Рільке. Так зриваючи одіж з гламурних принцесс І на полі плюндруючи маки Ми любили на краю провалля вІршів Грались діти, і вили собаки. Розумій так як хочеш… Ділитиму воду і мед Ти таку не знайдеш, Хоч скачи на блакитнім коні Моя вірність тобі заслуговує на арешт То ж звикай пити спирт моя радосте. Ти на війні! | ||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12439.html | ||||||||||||||||||||||||