| Прощавай!
Так, так, прощавай! Хоча, можливо ще зустрінемось, та я вже буду не таким. Досить ми сміялися, трохи поплакали, але тепер -- прощавай. Коли згадаєш ненароком -- усміхнись. Тоді -- забудь. А я залишу спогади про тебе у шухляді, під документами. Усе, я маю йти, бувай! Не клени. І прощавай. | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12616.html | ||||||||