| На обличчі дощу не буде.
Хай би що там вигадували синоптики. Лиш на серці розстебнутий гудзик..., Ми стрінемось ще одинокими. Не хвилюйся, дощу не буде. Бо відключені хмари і небо розрите... Від мовчання порепались губи, Їх би треба дощем полити. Дощ паде, та дощу не буде. Лиш розп,яттям на небі всі хмари порвались... І неначе на вічності вузол Сонця промені зав,язались. | ||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12654.html | ||||||||||||