2008-02-20 : Тереза Славович : Про Киев, мерию и привидений..

Я видихаю вітер в твої скроні Лікуй мене сгрібаючи у жмені Мое волосся І вірші солоні Закохані з диагнозом блаженні Шукаючі в обличчах перехожих Лиш привидів майбутнього безсмертя Мій настрій не задежить від циклонів І ми , ще посміхаемось уперто. Жбурляючи каштани в чисте небо, З надіею пожбурити у Бога… Мій Київ , ще чекає на пологи… Коли народиться надчерговий Булгаков. І хтось із мерії на раз простягне ноги… І я сміюсь пластмассово і дивно, На срібних манекенів у вітринах. Як бігуни застиглих перед стартом… Мій світ можна запхати у бюстгалтер. А я ще хочу ковзани і сина..

КОММЕНТАРИИ CУПЕР! 121855   2008-02-20 21:49 alexey-moscow 121875   2008-02-21 10:36 а мне пож понра. не скажу, что супер, мало что понял, но хорошо. MEDUZKA 122115   2008-02-27 14:11 ах, в лучшее :) намнаплеватьштейн 122122   2008-02-27 15:12 последнюю строчку можно оставить, остальное подредактировать. +0,4 Машинист 122124   2008-02-27 15:24 хорошо, но намек на нашего дебильного мера приземляет.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12929.html