2008-04-16 : Потерянная : Мій перший вірш українською

Ти кажеш, я пишу лише слова, Які в думках розтануть, наче тіні. Та тільки так я вірю, що жива, Що не згублюсь в чужих думок сплетінні. Здається, я співаю у рядках І кожним звуком обпікаю серце. І, може, пам'ять на твоїх стежках Моїм тремтячим голосом озветься. А може й ні...не буду сумувать: Свої сліди я не тобі лишаю. Я хочу цьому світу розказать, Що я існую, мрію і палаю. Я намалюю в римах головне, Чого не в змозі час вірші позбавить. І хтось колись, послухавши мене, Маленький вогник у душі запалить.

КОММЕНТАРИИ Mozgoeб Metaxyeвitch 125774   2008-04-16 16:35 за первый сбитый выпью стоя! держись-пиши-и-будь! чинака 125779   2008-04-16 18:27 трохи забагато пафосу, але як для першого +0.4 пиши СЕПЧЕГ 125783   2008-04-16 19:08 -безаценко! -йа нипанимайт инастраннавых изыкоф! Ivan Kulinski 125804   2008-04-17 07:29 Та, пафосу незмірно, але то скоріше тема така. Хороший вірш. Спілка письменників по вас плаче, авторе! Хочете туди? Тоді пишіть тако само.) Від мене +1. Спілку люблю, хоч сам туди й не хочу) wdr 125809   2008-04-17 07:42 Менці дуже сподобалось. Техніка чиста. Думаю, що можна у краще. Для иностранцев рекомендую написать что не понимаете, например, под оригиналом Шекспира. Толку столько же, но в историю можете попасть. :))) MEDUZKA 125829   2008-04-17 10:56 такое.. натужное

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13274.html