| ПІВНІЧНЕ СЯЙВО
Чари всередині півночі: білими, синіми, чорними спалахами десь повз Гринвічів в сяйва - на місячнім човні. Палко - не значить пристрасно. П’янко - не значить щиро. В лютому холоді півночі мені небеса горіли. На китах, на ведмедях білих - без лебедів, коней, збруї - щастя холодний віддих у вічне сяйво мандрує. ЗОРЯ БАЖАННЯ Я хочу щоб ти загубився в мені і знайшовся я хочу пірнути у тебе й знайти там перлину я хочу лицем до лиця (хто у кого вкрав подих?), підставивши світові голІ беззахиснІ спини... Я хочу і буду... Як добре, що є ти у мене, щоб падати разом і разом щоразу злітати. Як добре даватись тому, хто себе віддає до краплини, як добре узяти того, хто усю мене може ввібрати. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14429.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||