| Затулені шпарки душі,
зачинено вікна серця відкинула біль… назавжди... на ньому я граю скерцо ха! – перестрибую легко зраду ах! – не спиняюся перед любов»ю не потрібні мені вже поради, я на все плюю тепер - кров»ю! кров»ю маленького серця, кров»ю знівечених слів, розгублених в дикому герці... та ран суті він - не змінив Затулені шпарки душі, Зачинено вікна серця, Відкинула біль… чи назавжди? А може, не треба це скерцо?.... | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14782.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||