| Сам. Я знову сам.
Порожній простір тисне груди. Самотність - найвірніша із створінь, Ласкаво дивиться в моє обличчя. Мовчить. Ј я мовчу. А сльози, Відчувши настрій, Прагнуть волі. Тихенько котяться Розплавленим свинцем, Ј теж зникають. Я не в змозі Забути все, чого не мав. Немає сил. Як тільки закриваю очі - Бачу тебе. Твій сміх. Твій голос. Твої слова. Звучать у пустоті так поруч. Здається - простягнеш руку - Ј спіймаєш. Неначе сон. Але неправда. Я один. Ј туга в серці Вже не солодка - Вже гіркий полин. Чи ж це любов, коли страждання ? Коли так боляче ? Я сам. Я знову сам. Один. | ||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/1546.html | ||||||||||||||||||||||||