| Гримить
То Боги кохаються Ніжно і пристрасно Так щоб у смертних кров застигла кубиками Так як смертні ніколи не зможуть Гримить Вода в калюжах закипає Зі своїм шаленим мерехтінням з'являється трамвай Ним можна перпливсти новоявлений Стікс В міський човен заходиш Декілька монет платиш за проїзд Кондуктору Харону Гримить Панельні будинки Ці важкорухливі Титани Підмигують Світлом у вікнах Проходячи повз Відчуваєш їхнє тепло Котрим вони з тобою діляться І воно осідає пилом в твої легенях | ||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/16827.html | ||||||||||||||||||||||||