| Я – мішень. Ти – мисливець. Твої очі – рушниця, очі – куля, яка розриває мене на шматки.
Я – зима. Ти – тепле весняне сонце, яка спалює мене своїм палючим світлом. Я – музика, а ти – погано настроєна гітара, ти руйнуєш мелодію, яку я так довго підбирала, ти рвеш ноти. Я – лялька, яку купили маленькому хлопчику (тобі). І ти граєшся зі мною, як забажаєш, тримаючи ножиці у своїх долонях. Я – мова, мелодійна і тендітна, а ти – іноземне слово, яке пробирається у мене і руйнує моє коштовність, цікавість, неповторність. Я – фарба, а ти – то не красивий колір, який руйнує картину, яку малюють мною. А хто винен? Я, бо я - фарба. Я – та яка різниця, ким є я, і що уявляєш собою ти. Це не має неабиякого значення, і харе гратися у пазли, бо ти – світлий і теплий і завжди зігріваєш моє сіре, тепло не забезпечене життя, без вітаміну D, морозива і прозорих кофтинок. | ||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/1688.html | ||||