| Кожна калюжа
На цьому шляху Має своїх сирен Ти – мрійливий Одіссей Еластично пливеш Одягнувши найвитриваліші човники На ноги Океан – безтурботний По-нічному ніжний Айзберги пивних ларків Розмовляють між собою Про своїх жертв Посейдон Змінив розташування будинків Немов переставив фігури у шахах Йому легко дається руйнування Навколишніх ландшафтів й архітектур Вогняна – кочегар Котрий спокійно кидає Вугілля у пічку Напевно завдяки цьому оминаєш пастки Неподалік від свого острова Сядеш на бруківку біля сирен І одна з них Попросить зателефонувати Бо в тебе безлімітний | ||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17531.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||