| За тисячі кілометрів я чую тебе на запах,
Я чую гарячі шини й під ними крихти асфальту. Я, ніби руда пантера, до щік доторкаюсь лапою, ось шкіра твоя уявно бринить і співає альтом. За тисячі кілометрів я вчую твій рваний подих, Сьогодні барометр сонце у спину світив багацько. І уявити не можу твої сором, лють і подив, Коли я тебе застану за сповідями зненацька. Сьогодні шалена злива змиває сліди торкання, А я і досі не знаю твоє існування на дотик. У тебе на разі (зітхаю) рані`шнє очей вмивання, За тисячі кілометрів… з зараз вдягання ботів… | ||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17751.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||