| не відпускай моєї руки кажу
поки триває сон і на цьому прокидаюся всі колись прокидаються і дійсність шикує нас у стрункі ряди розпаковує по маршрутках підземках авто і т.д. гамівна сорочка реальності туго припасовується до тіла як друга шкіра не багато свободи коли руки зв’язані за спиною аж ниють ключиці все що лишилося в пам’яті – твоя змовницька посмішка і моя рана під лівою лопаткою все буде добре тільки ти не відпускай моєї руки поки триває цей сон | ||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18612.html | ||||||||||||||||||||