2013-11-23 : олейна : 2
| врожай
постинали золоте колосся шепотіло-падало: не треба позрізали золоте волосся, поскидали жмутки просто неба сивий дощик над стернею глипав сірий вітер зйоршував рукою струменіла стиха пісня хліба пісня щедрості й земного болю надвоє бруд замісили на обидві ноги час поділили між наше і ваше, між тут і там світ невідплатні збирає свої борги світло розводить нас різними берегами важко брести і дивитися - ти ідеш там, за рікою, крізь вітер, холодні дощі бо наді мною - небо наче живе наче сльотою співає моїй душі змерзли обоє - та в кожного дні свої втома нарізно - та наче зім"яла обох ми не у двобої, просто обом болить і на кінцевій обох перегоїть бог | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20673.html | ||||||||