| В темнім гаї пильнуєш малого оленя
А листя злітає і падає голубе І він злітає і падає сполоханий Він сполоханий падає і злітає В'язи чорніють сіпаються в безвітрі В беззіррі і вогкості в комашиній пітьмі Де нині чатуєш на оленя Що раптом спалахує голубим Наостанок Долічерева У ведмежих нетрях Згадаєш дитинне Майже загоєне Про язву ходящу І сім ловців | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20932.html | ||||||||