| ліси і дебрі
степи і дебрі важкі полотна з трояндами і слізьми полинні вивірки підзолисті й дернисті грунти М.С. риється в комірчині вийма одну за одною роботи Це 86-й Це 73-й Оце Чукотка потім Швейцарія І каже перший грабар скільки є землі стільки вродження й виродження гибелі само стільки це безсмертя і є скільки його Як не мав що їсти Не їв Хіба приходила панна Хтіла приятеля з художників Приносила виноград Копчене м'ясо і сир таке інше дебрі та й дебрі каже другий грабар кажу не маю чого журитись бо маю свитку чоботи і пшона жменю крейцар під язиком ґрунту може морґ буде й з мене земля як я із землі це вже 90-і Київ це акрил грушки-яблучка сиріч мовити - натюрморт Сими пагорбами як не було дуже багато новобудов то ходив навпростець від вокзалу до академії там був гастроном де купував білий хліб і коров'яче молоко м'яса за браком кошту не споживав хіба що бенкет чи наїде така-сяка незнайомка що воліє мати друзів серед художників І чого їх грабарів завсіди двоє На дещицю грунту що навіть морґу нема Щоб мо не ссати пляшку одинаком А пити-таки культурно Розклавши до ладу огірки і таке інше Підводиться Зіпершись на вужа Гадюков підперезаний Шкандибає світ за очі Між чужі люди Сим напрацьовує щоденний морг безсмертя Щоденний пласт олії Для синіх вивірок |
КОММЕНТАРИИ |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20987.html |