| Дорога додому лишила відбитки коліс підводи
На якій я збирав молоко коли заспане сонце підморгувало Дорога додому це тоді Коли бачиш череду та бабцю котра з гистиком стоїть Щоб освятити твоє тіло Заходиш до хати В обійми теплого молочного повітря На столі паруюча бринза Батьки за столом Стоїш понурившись Наче нічний птах І вислуховуєш Звук барабанного посуду Дзенькіт ложок Ковдра рятує Мов рятувальник потопельницю Засинаєш Видніється дорога І сон бабці котра тримає молоко Щоб напоїти втомлену малечу. | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21084.html | ||||||||