| Свіжо-вижаті соки
п’яниць у нас за спиною Вологі пляшки порожні мов зіниці мертвого дідуся Його хоронили ще було сонце Оберіг цієї ночі – цілунки Дотик – привид тролейбуса після нього лишаються хмари у твоїх очах |
КОММЕНТАРИИ |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21194.html |