2016-09-16 : iGor : Метеликом
[Имя автора было скрыто первые сутки]

Між нами скло. Ми бачимо лиш тінь, Кривий відбиток На тьмяному шарі срібла. Палкі слова Скидаються на кпин, Їм не розм'якшити Заваду зимну. Розмова віч-на-віч — Промова сам-на-сам. Жаркі зізнання Губляться безслідно. Із того боку Видиться обман, Образлива беззвучність Пантоміми. Розбити лід не здійметься рука. Куди простіше відвернутись гордо, Піти, не озираючись назад… І повертатись знов і знов, незгодно, Метеликом в вогонь холодний, Що не дає ні смерти, ні життя.

КОММЕНТАРИИ

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21326.html