| Подивись – там іде чоловік-таїна.
Придивись – це іде чоловік-таїна. Його очі – безодня вогню, Його мудрість не знає меж, Його світло засліплює всіх, Його сила заповнює світ – Він іде, немов бог. Чоловік-таїна, чоловік-таїна, Чоловік-таїна. Його постать струнка, Його хода м'яка, Його рухи приваблюють око. І один його вигляд всіляє надію, Та віру у щось. Чоловік-таїна, чоловік-таїна, Чоловік-таїна. Але той, хто все знає, Нічого порадить не зможе. Не питай його думки – Він лише посміхнеться мудро І пройде повз тебе. Той, хто знає, що все це минуще, Не зуміє надати притулку. Марна справа шукати у нього Захисту від лихоліття – Це не варте його турботи. Не проси ти і про допомогу, Порятунку від злоби людської. Він бо знає, що злодій – Людина, Яка варта його поваги. Він не бачить різниці Між світлом і тінню, Він не бачить різниці Між добрим і злим. Він не бачить різниці – Він все розуміє. Він не бачить різниці – Він розуміє всіх. Він сприймає цей світ таким, який є. Він не буде міняти у ньому нічого. Навіщо псувать Ідеал, Симфонію Абсолюту ? Подивись – там іде чоловік-таїна. Придивись – це і є чоловік-таїна. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/2145.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||