2021-12-06 : sandal : евтерпа

он воно де я жив тридцять шість кроків тому що хотів тільки інакше тридцять шість круків тридцять шість однакових звуків і дві долоні червоні немов лисиці дві ноги надламані мов лелеки ось що я був ось воно що я виявляється був ще не спинившись там де я є тепер де скоро я буду і ми не зустрінемось не з тобою тридцять шість нерозмінних льодяників по одному в кожній руці в мене ось є ці жалі і оці і оці усі за минулим усі за теперішнім і прийдешнім ти прийшла дорікнути то хулі його стояти із тремом у кожній руці з цебром у кімнаті порожній ніби цебро ніби лисиця ніби це так годиться і за цельсієм вже не мінус а за гегелем не черговий завиток з-під берета не сигарета у вітряній тьмі не піднятий комір не сніг на плечах а музика все тільки музика пам-пам-пам-пам я сліпну від звуку ось що таке змішані почуття пляшка в пакеті дзвенить наче мить і пече лінцюжок із хрестом перелізлим на спину напевне я все-таки злий такий виявляється я жартівник а ти і повірила рукавичку забула лишила бичок в попільничці (душі!) облямований густочервоним параметом небуття я знов несерйозно тридцять з гаком сезонів такої бурди подорожі країною мертвих мляві любові живих для зла нічного не треба більше нічого і я нагострив зуби місяць не стриг нігтів антени зі спини моєї евтерпо ростуть і стирчать і більше нічого два ока дві пащі дві пари кривавих акцентів на білій серветковій квітці не більше і більше і ми стоїмо перед бачиш сезамом самі майже разом ні

КОММЕНТАРИИ

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21770.html