|
Він помирав не від меча Не кров валила із плеча його Лахміття в голові життя лишити не могло Він лежачи без сили сприймав очима І інколи його носило туди де серденько хотіло Плакало боліло але зупинок не робило Все било стукало і жило Зелені за вікном шпалери Не хочу їсти не хочу спати нема бажання я зупинився бачу час який несе з собою кашшшшшу | ||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/3545.html | ||||||||||||||||