2004-12-28 : hel : вона... ти?..я

Вона не знає що є щастя, вона не знає хто є ти. І кожен подих це для неї мов причастя, але так прагне мрії досягти. "Навіщо?" - хтось спитає, і даремно, бо в відповідь лиш тиша пролуна. ЇЇ бажання є таке нестерпне, немов, якщо не досягне чека її труна. Вона не витрачає часу на пусті розмови, не плаче від безсилля по ночах. Воліє ставити себе в складні умови, але щовечора заварює і п"є зелений чай. І біль вона ховає у шухлядку ота що зверху третя у столі, а ключ бажає залишить комусь на згадку, та у знайомих всіх кищені замалі. Її обличчя всім таке знайоме, тобі здається розумієш ти її, та ця помилка є стара й відома, бо її мрії, плани, сни є не твої.

КОММЕНТАРИИ Маляруша 27474   2004-12-28 15:15 Брате, щось ти таке написав: немов і цікаво, але не дуже по-мистецьки. Дерзай, банзай! hel 27502   2004-12-29 09:09 Маляруша, от тільки я не "брате"... FarJumper 27532   2004-12-29 14:31 Але ж гарно. Та про кишені дуже здорово... Спасибі. Маляруша 27554   2004-12-30 08:36 Та знаю я , що ти не "брат". По фотці фидно. То я так жартую ))))))))))))гі-гі. Bru 27561   2004-12-30 10:10 После каждого четверострочия хочеться завыть Ааа вооонаааа ааа вооонааа сыыыдииитыыыыме сууумнаааааа!!!!!!!!!!! hel 27688   2005-01-01 03:22 дякую... Иван Тварин 27899   2005-01-06 10:54 Ж.П. (Знаю, что стих, но мой новый термин мне уж очень нравится:) hel 28180   2005-01-10 15:36 Иван Тварин :))

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/4148.html