| Кричи.. мовчи.. хоч бий тревогу
Людська моча пролилась за порогом Я чув, я бачив, я жадав Але не знав… Коли нестало сил іти Уся ти - ніби на вітру свіча Польється з тебе на дорогу Людська моча Просила, бачила, благала У море падала зоря Нічого дівчинка не знала Ригала. Мені здавалось, що ніколи Мені задавлос, що ніде Мені задвалось… а хоча Це просто пролилась людська моча | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/4946.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||