2005-06-15 : Ганнуся : Небо

Недбало кинуті уламки мрій - дарунок цьому світові, який щоранку заглядає у вікно, а потім злякано втікає. І знов нема нічого, тільки небо холодне й темне, безмежне і пусте. Навіщо ж даремно просити у нього того, про що мрієш? Воно не почує, далеке й незнане, самотнє й безжальне...Хіба ж небо стане слова дурні слухати?

КОММЕНТАРИИ НПЗ 41618   2005-06-15 21:20 так, у неба свій шлях.. на мух і комах начхав Аллах НПЗ 41621   2005-06-15 21:39 ... не зважа.. по розміру друга... самотня недуга.. жахлива напруга.. часова дуга) Рыжая :) 41642   2005-06-15 23:29 Лилися Ганнусі слова рікою, звісно, що до неба їм далеко :) Маляруша 41652   2005-06-16 07:30 Рыжая, не будь злой:))) Вы как-никак сестры по перу;) ПИРІЖОК 41659   2005-06-16 08:06 небо, небо, небо, неб........... в неба дійсно марно щось просити :-( Рыжая :) 41716   2005-06-16 12:43 Маляруша А мне очень даже понравилось и я ни чуть незлая! знач ты не так поняла .. Маляруша 41752   2005-06-16 14:56 Сорри, Рыж-ая:) Бубу умнеть и есть шоколад

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5265.html