| Коли зима зникає
Крізь дірочки у сонці, Говорять щось дороги Незнане, може, й досі. Ще мрію як прийдеш ти І скажеш все те дивне, Що хочу я почути, А час біжить невпинно. Пусті й безмежні вікна - Їм теж буває гірше, І ніби все так само, Але не як раніше. Чомусь в душі моїй По-іншому все стало, Невже своє кохання Сама я зруйнувала? | ||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5287.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||