| Якщо ураз відкрити ширше очі,
Нехай то будуть чоловічі, чи жіночі, Побачить можна всю красу буття, Яку весь час дарує нам життя! Якщо пірнути в цю чудову казку, Відчути на обличчі вітра ніжну ласку, Краси шукати більшої не треба, Лиш подивитися на синьо-біле небо! А уночі дивитися на місяць й зорі, Поплисти в них думками, як у морі, Повітря у легені прохолодного набрати, А потім випустити й міцно задрімати! Піднятись вранці, як набридне спати, Проміння сонячне коли заллє кімнату, Ковток зробити чистої-джерельної води, Та покурити на балконі, як завжди! Зустріти друзів, з ними привітатись, Разом над чимось трошки посміятись. Огледітись – побачить, що повсюди Такі приємні і чудові люди! Таке буває, що трапляються падлюки, Бики, сволота, або просто злюки, Їх треба вміти всіх ігнорувати, І з ними паралельно вільно існувати! І на кінець я хочу побажати вам, Щоб насолоджувались всі своїм життям, Адже якщо йому не вмієте радіти, Тоді навіщо в цьому світі жити?...... | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/6119.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||