| Народилося бабине літо...
народилась на бабине лі- то і я. Стиглим золотом вкрите, ледь утомлене лоно землі народило це літо над зиму, народило цю осінь в мені, і гойдало нам сонце корзину, де ми спали, дурні і малі, де ковтали прозору тривогу в серпанковім повітрі. Моло- чно духмяне, мов місяця роги, наше добре дитинство було | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/6137.html | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||