| Зустрічаемось в Лаврі
О пів-на дванадцяту Літо. Сонце сліпить зчорнілих печерних маньяків Далі буде кохання. Інакше... вили! Закоцюблені траси бездарність... обірваний трафік. Пришиваючи пір’я до крил Я ж таки тобі радий. Кожен камінь мого обійстя співа тобі мессу Підлітки на дорослому маскараді! Ми схожі до божевілля, Або інцесту... І тому, так щасливо падати Зернами в землю. В полуничні галявини І прокидатись тобою. Нас знайдуть трохи згодом по особливим прикметам Двум примхливим серцям гарячішим за табельну зброю. | ||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/8349.html | ||||