| тчеться мотузка самообману
обіймає петлею душу чимраз дужчий іронічний сміх на всі твої брехливі "я мушу" вужчає петля... щирості примара стала між нас двох стільки минуло часу така довга мотузка що де та правда не знає навіть Бог | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9250.html | ||||||||